Пам’ятка для батьків та вихователів: “Психологічна готовність дітей до школи”
Психологічна готовність до школи – це як снігова людина. Всі про неї чули. Всі знають, що це якась важлива штука, яку перевіряють психологи якимись хитрими тестами. Що являє собою загадкова психологічна готовність до школи, чи потрібно нею спеціально займатися? Виділяють чотири види психологічної готовності до школи.
Особистісно-соціальна готовність
Особистісно-соціальна готовність полягає в тому, що дитина до моменту вступу до школи готова до спілкування, взаємодії – як з дорослими, так і з однолітками. Насправді, сучасні першокласники далеко не завжди вміють це робити. Особливо важко їм виконувати завдання, які вимагають спільних зусиль, тісного контакту один з одним. Чи легко ваша дитина йде на контакт з іншими дітьми і дорослими? Чи не занадто часто ви берете на себе його функції? У малюка до моменту вступу до школи повинен бути досить різноманітний досвід спілкування з незнайомими людьми. Дайте йому самому встановити контакти з оточуючими в поліклініці, на дитячому майданчику, в магазині і т.д.
Емоційно-вольова готовність
Чому дитина, яка блискуче займався до школи у садочку з вихователями, часом отримує глибоке розчарування від школи? Адже заняття для дошкільнят і справжні уроки – це все-таки різні речі. І далеко не завжди це навчання буде захоплюючим і захоплюючим. Тому дуже важлива ознака готовності до школи – робити не тільки те, що хочу, але і те, що треба, не боятися труднощів, вирішувати їх самостійно. Як не дивно, розвинути ці якості допоможе знову – таки гра. Адже саме такі ігри вчать спокійно чекати свого ходу, з гідністю програвати, вибудовувати свою стратегію і при цьому враховувати постійно мінливі обставини і т.д. Корисно, якщо дитина заздалегідь звикне до зміни діяльності – наприклад, спокійна робота за столом буде чергуватися з рухливими іграми.
Інтелектуальна готовність
Мова йде не про горезвісний умінні читати і писати, а про щось більше: наскільки мозок дитини готовий до інтелектуальної праці. Це вміння думати, аналізувати, робити висновки. Аналітичне мислення починає розвиватися вже з дитячого віку – ще з того щасливого часу, коли ваш малюк з цікавістю гримів різними брязкальцями, прислухаючись до їх звуку, а також намагався з’ясувати, чому м’ячик з гірки відмінно котиться, а кубик чомусь відмовляється це робити.
Мотиваційна готовність
До моменту вступу до школи у дитини має бути сформоване позитивне ставлення:
- до школи;
- вчителя;
- до навчальної діяльності;
- до самого себе.
Нерідко старші товариші встигають вселити майбутньому школяреві думка про те, що в школі його чекають одні неприємності. Постарайтеся розвіяти цей міф і налаштувати малюка на успіх. Якщо дитина звикла до постійної похвали постарайтеся привчити його до більшої самостійності, хваліть нема за кожен крок, а за готовий результат. Хвалячи і лаючи свою дитину, не переходьте на особистості – оцінюйте вчинок, а не її саму.
