Поради вчителя-дефектолога.Вчитель-дефектолог спеціалізованої групи “Метелики” Вовк О.В.

Вчитель-дефектолог спеціалізованої групи “Метелики” Вовк О.В.

28.05.2020 Поради для батьків

21.05.2020   Порада для батьків

Гра в житті вашої дитини

Сюжетно-рольові ігри на побутову тематику дуже люблять дошкільники. Сімейні відносини дуже впливають на розвиток особистості дитини. Вона повторює дії матері або батька. Гра в “сім’ю” любима для дітей гра. Велике значення має також гра дорослого з дитиною, його спостереження за самостійними іграми дитини з ляльками. Діти повинні відчувати доброзичливе до себе відношення оточуючих, турботливе, уважне ставлення членів сім’ї один до одного.

Коли батьки цікавляться іграми сина чи доньки серйозно, з повагою відносяться до них, тоді дитина не відчуває в їх присутності скованості, довірливо ділиться з ним своїми задумами про те, в що їй хочеться погратись, прислухається до порад дорослих.

Купляючи іграшки, звертайте увагу не тільки на ціну, красиве оформлення, а й на педагогічну цінність. Іграшка підказує дитині тему гри, викликає роздуми. Іноді проста коробка з-під взуття може в грі дитині пригодитись більше ніж дорога іграшка. З коробкою можна діяти по-різному: возити будівельний матеріал; обладнати на ліжко для хворого ведмедика, або в коляску; використати для зберігання лялькового одягу тощо.

Чим різноманітніші види іграшок у малюка, тим різноманітніші його

ігри. Не забороняйте дитині переносити іграшки з місця на місце тільки із – за того, що награвшись, дитина не поскладає їх.

Домашні іграшки замінюють дитині брата чи сестру, якщо їх у нього немає. Участь дорослих в іграх дітей може бути різною Якщо іграшку тільки – що купили, і дитина знає, як нею гратися, краще дати можливість діяти самостійно. А коли іграшка стала нецікавою, можна підказати дитині нові ігрові дії з цією іграшкою, погратися разом з нею, якусь роль можна взяти на себе.

Граючись разом з дитиною, слідкуйте за своєю мовою. Дитина буде впевнена в ігрових діях, коли дорослий буде в грі з нею доброзичливим, рівним партнером.

Чим більше часу дорослі приділяють своїй дитині, тим кращі між: ними взаємовідносини. Спільні інтереси зближують їх, створюють в сім’ї дружню атмосферу.

 

Рекомендації для батьків щодо створення розвивального

предметно – ігрового середовища вдома

Знайдіть можливість організувати дитячий куточок чи створіть таке розвивальне середовище, в якому б дитина більш активно і природно пізнавала себе, навколишній світ в усіх його взаємодіях. Розвивальне середовище, як правило, зводиться до предметно-ігрового. Середовище — це те, що оточує дитину, сукупність природних, предметних, соціальних умов життя. Звідси, говорячи про розвивальне середовище, передбачаємо і природне, і предметне, і ігрове, і людське оточення, яке може бути або сприятливим, або — ні.

Отже, розвивальним є середовище, яке впливає на внутрішнє, власне особистісне зростання, або гальмує процес саморозвитку.

Головна вимога до розвивального предметно-ігрового середовища — розвивальний характер. Воно має об’єктивно, тобто через свій зміст та властивості, створювати умови для творчої діяльності кожної дитини, слугувати цілям актуального фізичного і психічного розвитку.

                                  

Розвивальне предметно-ігрове середовище має бути спрямованим на:

  • свободу реалізації дитиною свого права на гру (право вибору дитиною теми, сюжету гри, тих чи інших іграшок, місця і часу гри);
  • універсальність (дозволяє самим дітям і дітям разом з вихователем будувати і змінювати ігрове середовище, трансформуючи його відповідно до виду гри, змісту та перспектив розвитку);
  • системність (передбачає можливість сполучення окремих елементів предметного середовища між собою та з іншими предметами, які складають цілісність ігрового поля);
  • безпеку (всі ігрові та неігрові предмети мають бути безпечними для здоров’я та життя дитини).

Рекомендації для батьків щодо створення розвивального предметно – ігрового середовища вдома

Знайдіть можливість організувати дитячий куточок чи створіть таке розвивальне середовище, в якому б дитина більш активно і природно пізнавала себе, навколишній світ в усіх його взаємодіях. Розвивальне середовище, як правило, зводиться до предметно-ігрового. Середовище — це те, що оточує дитину, сукупність природних, предметних, соціальних умов життя. Звідси, говорячи про розвивальне середовище, передбачаємо і природне, і предметне, і ігрове, і людське оточення, яке може бути або сприятливим, або — ні.

Отже, розвивальним є середовище, яке впливає на внутрішнє, власне особистісне зростання, або гальмує процес саморозвитку.

Головна вимога до розвивального предметно-ігрового середовища — розвивальний характер. Воно має об’єктивно, тобто через свій зміст та властивості, створювати умови для творчої діяльності кожної дитини, слугувати цілям актуального фізичного і психічного розвитку.

Розвивальне предметно-ігрове середовище має бути спрямованим на:

  • свободу реалізації дитиною свого права на гру (право вибору дитиною теми, сюжету гри, тих чи інших іграшок, місця і часу гри);
  • універсальність (дозволяє самим дітям і дітям разом з вихователем будувати і змінювати ігрове середовище, трансформуючи його відповідно до виду гри, змісту та перспектив розвитку);
  • системність (передбачає можливість сполучення окремих елементів предметного середовища між собою та з іншими предметами, які складають цілісність ігрового поля);
  • безпеку (всі ігрові та неігрові предмети мають бути безпечними для здоров’я та життя дитини).

Неодмінною умовою побудови розвивального предметно-ігрового середовища в сім’ї є опора на гуманно-особистісний орієнтований підхід. Це означає, що стратегія і тактика побудови середовища, у якому живе дитина, має визначатися гуманно-особистісним підходом до виховання, якому притаманні такі основні риси:

  • батьки у спілкуванні з дітьми дотримуються принципу: «Не поруч, не над, а разом!»
  • мета — сприяти становленню дитини як особистості;

способи спілкування — розуміння, визнання і прийняття особистості дитини такою, якою вона є;

  • тактика спілкування — співробітництво;
  • позиція дорослого — виходити з інтересів дитини та перспектив її подальшого розвитку як повноцінного члена суспільства.

 

Рекомендуємо:

  1. «Чарівне дзеркальце».

Дуже важливо організувати дитяче дзеркало, трельяж. Краще за все це дзеркало розмістити в прихожій: коли дитина йде з квартири, то вчиться приводити себе в порядок і, навпаки, повернувшись з прогулянки, дитина розглядає себе і змінює, якщо необхідно, щось у своїй зовнішності.

  1. Полиця найулюбленіших іграшок.

Періодично полиця оновлюється новими іграшками. Кожна іграшка обігрується спочатку дорослими, потім дитиною.

  1. «Мішечок «добрих справ» — торбинка, прикрашена аплікацією або вишивкою. За кожну добру справу в мішечок кладуть

дрібний предмет, іграшку, цукерку тощо.

  1. «Цікава скринька» — (коробка).

В цю скриньку дитина, а краще, якщо це будуть робити всі члени родини, складають цікаві речі, необхідні для розвитку її фантазії, творчості, логічного мислення, гри тощо.

  1. Маленький дослідник.

Необхідно зібрати в ящичок або на спеціальній поличці потрібні для дитячого дослідження речі: магніти, вже не працюючий телефон, бінокль, мікрофон, годинник тощо. Організовуючи цю «лабораторію», обов’язково потрібно поступово вводити нові предмети, показувати способи дій, для чого потрібні ці речі, як ними користуватися.

  1. «Дитяча бібліотечка».

Дитячі книги, акуратно складені, знаходяться в доступному для дитини місці, щоб у будь-який час вона могла задовольнити свою потребу у пізнанні. Досить швидко малюк «зживається» з героями казок, оповідань, віршів, які стають для нього взірцем, друзями, порадниками.

  1. Розвивально-ігровий матеріал (ребуси, кросворди, голово ломки, розвивальні схеми-малюнки, настільно-друковані ігри).

Постійно цей матеріал поповнюється цікавим розвивальним матеріалом, з яким грають разом батьки і дитина.

  1. «Умілі ручки».

Залежно від статі, віку, інтересів дитини в квартирі продумується куточок майбутнього майстра або «вмілиці» (вишивання, аплікація, малювання, майстрування з брусового матеріалу тощо).

 

14.05.2020   

Як розвивати уяву у дітей?

         Спілкування з дитиною після розлучення, за законом, чи можна ... Деякі батьки вважають, що дітям уяву розвивати не потрібно, адже вони й так увесь час щось вигадують, додумують і уявляють. Фантазування для них цілком природне заняття. Малята можуть придумати казку, легко «оживити» будь-який персонаж, скласти дивовижні вірші з такими римами, що не спадуть на думку жодному дорослому. І все-таки, як це не дивно, не всі діти мають добре розвинену уяву. Як же допомогти дитині розвити уяву? Як і будь-який інший процес, уяву можна тренувати. Тому варто приділити час розвитку уяви, використовуючи спеціальні ігри, що зацікавлять малюка.

        «Помічник художника». Зробіть заготовки незавершених малюнків.   Скажіть дитині, що художник, який малював картини, дуже зайнятий, і тому не може їх завершити. Дайте малюкові олівці або фарби, щоб він зміг завершити малюнки.

        «Чарівні хмари».У цю гру добре грати на вулиці вдень. Ще краще, якщо ви з дитиною матиме можливість розкласти плед і прилягти десь на травичці, щоб зручніше було дивитися в небо на хмари, що пропливають повз. Головне завдання – побачити ц показати всім хмару, яка на щось або на когось схожа.

        «Кляксографія». Вам знадобляться альбомні аркуші паперу й кольорові фарби. Капаємо яскравою фарбою на папір. Раз і готово. На аркуші розтікається безформна ляпка. Тепер складемо аркуш навпіл, щоб утворився відбиток. Розгортаємо і розглядаємо утворену картинку. На що схожа? Або на кого схожа? Аркуш можна обертати й розглядати картинку під різним кутом.

         «Перетворення долоньки». Якщо обвести долоньку, а потім вирізати її по контуру, то із цього відбитка може утворитися чимало цікавого. Наприклад, дві долоньки нагадують метелика. Запропонуйте дитині поміркувати, що ще можна зобразити за допомогою долоньок.

        «Говорить музика». Запропонуйте малюкові послухати музику. Скажіть: «Зараз ти почуєш музику. Намагайся уявити, про що або про кого вона. Запам’ятай картини, що уявлятимеш під ці звуки».

       «Зоологічний колаж». Завдання – створити колаж з різних частин фотографій різноманітних тварин. Вирізати картинки можна з журналів. Не перешкоджайте дитині, якщо вона намагається «сполучити несумісне».

       «Перетворення». Запропонуйте дитині за допомогою перетворитися на будь-кого (тваринку). Перетворення полягає в тому, що дитина має рухатися й «звучати», як обрана тварина.

       «Так не буває». Придумування небилиць – найцікавіша забава. Скажіть дитині, що ви всі разом придумуватимете таку історію, що ніколи й нізащо не могла б відбутися в житті. Нехай події в ній будуть дивовижними, відбуваються всупереч законам природи.

        «Щоб було б, якби…» Ця гра навчить дитину висловлюватися щодо майбутнього. Запропонуйте відповісти на запитання: «Що було б, якби…»:.. усі люди почали розуміти мову звірів і птахів; …ти сам міг перетворитися на якусь тварину;… ти знайшов шапку – невидимку;… пори року помінялися місцями ;.. з фонтана раптом потік лимонад;…шоколадки росли на дереві тощо.

07.05.2020    

Поради батькам, які виховують дитину

із затримкою психічного розвитку

  1. Слід постійно спрямовувати свої зусилля на розширення у дитини знань та уявлень про навколишній світ, учити спостерігати, порівнювати різні предмети, знаходити між ними спільне та відмінне. Для цього необхідно ознайомлювати дітей з конкретними речами, явищами, формувати уявлення про взаємини між людьми. Варто залучати дитину до праці, щоб вона на власному чуттєвому досвіді засвоювала знання про предмети домашнього вжитку, інструменти тощо. Діяльність з використанням певних предметів полегшує засвоєння їхньої назви, розширює уявлення про їхні особливості, призначення тощо. Так дитина засвоює елементарні поняття.
  2. Дитину потрібно вчити розповідати за сюжетними картинками. Для цього можна використовувати ілюстрації з художніх книжок, дитячих журналів. Під час розглядання малюнка дорослому слід керувати сприйманням дитини, привертати увагу до деталей, які важко помітити, пояснювати їхнє значення, активізувати мовлення дитини.
  3.   Слід учити дитину розрізняти та називати колір, форму, розмір предметів, розміщення їх у просторі. Засвоєння сенсорних еталонів та розуміння просторових відношень має велике значення як для інтелектуального, так і для мовленнєвого розвитку дитини. Мовлення збагачується прийменниками. Прислівниками і набуває складнішої граматичної структури.
  4. Для розвитку розумових дії дитину слід учити порівнювати предмети, підводити її до розуміння, що порівнювати – це значить визначити схоже і відмінне. При порівняння предметів слід допомагати дитині, ставлячи запитання. Скажімо, порівнюючи огірок і яблуко, можна запитати дитину: «Що це?», «Як вони називаються?», «Як вони відрізняються за кольором, формою, величиною?», «Де вони ростуть?» тощо. Дитину слід учити групувати різні предмети за спільними ознаками та називати групу узагальнюючим словом – овочі, фрукти тощо. Для цього слід використовувати серії карток із зображенням різних тварин, птахів, дерев, квітів, овочі, фруктів, одягу, меблів, посуду тощо.
  5. Дуже важливо навчити дитину цілеспрямовано планувати свою діяльність. Для цього слід учити дитину виконувати роботу поетапно і позначати кожен етап відповідним знаком, наприклад, певною геометричною фігурою. Коли дитина засвоїть уміння успішно виконувати роботу, користуючись знаками, вона зможе перейти до самостійного планування своєї діяльності.
  6. Дбаючи про розвиток дитини. Слід учити її гратися, зокрема сприяти розширенню тематики та сюжету ігор. Обов’язково слід учити дитину виконувати певні ролі, дотримуватися правил гри. Для цього необхідно частіше гратися з дитиною, беручи на себе ініціативу, як у виборі теми, так і у розгортанні сюжету та встановленні гри. Наприклад, щоб дитина почала гратися у магазин, слід сформувати у неї уявлення про те, що там відбувається. Тому спочатку потрібно разом з дитиною побувати у магазині, звернути її увагу на те, що роблять продавці, касири, як до них звертаються відвідувачі магазину, що вони купують. Повернувшись додому зі свіжими враженнями, можна почати гру.
  7. Дуже важливо дотримуватися певних правил. Адже, зазвичай, у дитини недорозвинена здатність регулювати свою поведінку: втриматися від певних дій, виконувати їх у заданій послідовності чи відповідно чергувати. Тому дитину слід вправляти в іграх з правилами. Скажімо, граючись удвох, слід вчити дитину поступатися правом повторювати якусь дію, якщо зроблена помилка.

30.04.2020 

Рекомендації батькам, які мають дітей

з затримкою психічного розвитку 

Спілкування з дітьми - Політехнічний ліцей НТУУ «КПІ» м. Києва Розвивайте вміння спілкування з дітьми:

— Будуйте взаємини з дитиною за допомогою розуміння, довіри і тепла

— Контролюйте поведінку дитини, не нав’язуючи жорстких правил

— Уникайте надмірної м’якості та завищених вимог до дитини

— Не вказуйте категорично, уникайте слів «ні» і «не можна»

— Повторюйте своє прохання одними і тими ж словами багато разів

— Для підкріплення усних інструкцій використовуйте зорову стимуляцію чи методи заохочення

— Запам’ятайте: балакучість, рухливість і недисциплінованість дитини не є навмисними

— Завжди слухайте те, що хоче сказати дитина

Зміна психологічного мікроклімату в родині:

— Встановіть точний розпорядок дня для дитини (та всіх членів сім’ї)

— Уникайте впливів відволікаючих чинників під час того коли дитина виконує завдання

— Зменшуйте по можливості, час проведення у великій компанії людей

— Перевтома знижує самоконтроль і підвищує гіперактивність.

Спеціальна поведінкова програма:

— Не застосовуйте фізичне покарання! Якщо є необхідність удатися до покарання, то доцільно використовувати сидіння в певному місці після скоєння вчинку

— Більше хваліть дитину, вони чутливі до негативних стимулів, діти із ЗПР не сприймають доган і покарань, проте чутливі до заохочень

— Давайте завдання, які не потрібно відкладати на інший час

— Допомагайте дитині розпочати виконання завдання, так як це найважчий етап.

На нашу думку, батьківська любов і професіоналізм фахівців допоможуть дитині впоратися з будь-якими труднощами.

23.04.2020  

 Безпека дитини вдома.

Шановні батьки!

Безпека дитини вдома: консультація для батьків   Як зберегти дітей від біди, як навчити їх безпечній поведінці та передбачити наслідки небезпечних розваг? Ці питання постійно встають перед вами.

Щоб зберегти життя та здоров’я дітей, пам’ятайте та виконуйте наступні поради:

1 Не залишайте дітей дошкільного віку одних, навіть на короткий час!

2.Якщо виникла така потреба, не дозволяйте дитині відчиняти двері незнайомій людині, навіть одягненій в поліцейську форму. Навчіть користуватись дверним вічком, нікому, крім батьків не відчиняти.

3.Навчіть користуватись телефоном для виклику служб: 101, 102, 103, 104. Коли біда чи хвороба захватила зненацька, а дитина одна вдома, вона повинна знати, що необхідно зателефонувати близьким, звернутися до сусідів, викликати швидку допомогу, чітко назвавши свої координати.

4.Розкажіть про небезпеку користуватись ліфтом без супроводу дорослих, а також входити у ліфт з незнайомими людьми.

5.Не дозволяйте дражнити тварин. Попереджайте розвиток в дитині жорсткого відношення до «друзів наших менших».

6.Оснастіть електророзетки в вашій квартирі заглушками. Не допускайте дитину до газових та електричних приладів. Не дозволяйте дітям самостійно вмикати електро – побутові прилади

  1. Зберігайте небезпечні предмети (ліки, сірники, запальнички, гострі та ріжучі інструменти) в недоступних місцях.
  2. 8. У дітей необхідно формувати основи самозахисту.

Рекомендуємо проводити бесіди в цьому напрямку з приведенням різних прикладів, розглядом ілюстрацій та розігруванням ситуацій «Що ти робитимеш, якщо…(незнайомий запропонує цукерку, загубив ключа від квартири, загубився один у місті тощо).

9.Навчайте дітей безпеці життєдіяльності в повсякденні, в процесі організації екскурсій, бесід, спостережень, в створенні ігрових ситуацій та під час розваг.

Своїм прикладом навчайте дітей виконанню цих вимог. Приклад старших є для дітей кращим методом виховання!

Сподіваємось, що ця пам’ятка допоможе Вам зберегти дитину від біди.

09.04.2020

Консультація для батьків

«Конструктор ЛЕГО»

Від народження дітям притаманне прагнення досліджувати навколишній світ.

Відомо, що діти найкраще вчаться в грі. У процесі гри створюються умови, що дозволяють дитині самостійно будувати систему взаємовідносин з однолітками і з дорослими.

У дитячому садку такий спосіб навчання традиційно є одним з основних.

В даний час в нашому дошкільному закладі широко застосовується навчальні посібники «LEGO». «LEGO» (в перекладі з данської) – означає захоплююча середу. Набори «LEGO» мають деталі різних форм і розмірів, що дозволяє з легкістю їх диференціювати і створювати тематичні композиції, розвивати зорове сприйняття. За допомогою гри з конструктором «LEGO» діти не тільки навчаються, а й розслабляються.

Навчальні посібники «LEGO» виконують такі основні функції в процесі їх застосування:

  • Освітню функцію
  • Сприяють появі нових знань;
  • Стабілізують здібності та навички, отримані на заняттях з інших предметів;
  • Доповнюють запас знань і навичок спеціальними знаннями та відомостями, які можуть стати в нагоді в майбутній професії;
  • Стимулюють фантазію, творчу ініціативу;
  • Сприяють значному поліпшенню дрібної моторики і спритності;
  • Покращують здатність самостійних умовиводів. об’єднуючу функцію
  • Сприяють закріпленню в пам’яті матеріальних образів;
  • Допомагають зміцненню принципів дисципліни і порядку;
  • Наближають образ функціонування суспільства та його окремих систем.
  • Позитивно впливають на соціальний клімат у дитячому колективі;Збагачують соціальні зв’язки;
    • Сприяють розвитку самостійності особистості;
    • Формують повагу до здібностей інших;
    • Розвивають почуття власної гідності, впевненість у собі.

    Використання посібників «LEGO» – це новий тип навчання з надзвичайно ефективними соціалізується методами впливу: як правило, діти працюють в групі (обговорюється і враховується думка кожного дитини).

    У ході спільної роботи докорінно поліпшується спілкування не тільки між дітьми, але і між дорослими і дітьми (особливо в проектній діяльності). У багатьох дітей в хорошому сенсі слова змінюється самосвідомість. За допомогою наборів «LEGO» краще проявляються елементи творчості, в групі відбувається зміна лідерів. А це дуже важливо не тільки для навчання, але й для формування соціального та емоційного клімату в групі.

    Процес навчання відбувається за допомогою «малих сюжетів навколишнього світу», тематично розділених на наступні групи:

    • Людина Сім’я (три покоління)
    • Люди світу
    • Місто (транспорт, комунальні служби, будівництво)
    • Мій дім, моє подвір’я
    • Життя на фермі
    • Дикі тварини
    • Домашні тварини
    • Театр З дидактико-методичної точки зору навчання і роботу з конструкторами «LEGO» можна розділити на наступні фази:Перше знайомство і контакт з конструкторами «LEGO-DACTA». Діти знайомляться з окремими наборами і можливостями, які їм представляють.Формулювання завдання.Наприклад: мій дім; моя кімната; різні ситуативні проблеми і явища, які мають відношення до навколишньої реальності.Виконання завдання.Діти мають можливість працювати індивідуально і в колективі. Самі задають собі теми, виконують завдання, виходячи з власних уявлень, попереднього досвіду і знань.Представлення результатів роботи.Дітям надається можливість для демонстрації своїх робіт. Успіх дає кожній дитині позитивну мотивацію, поповнює його базу знань. Є можливість зберегти роботи і продемонструвати іншим.У процесі роботи відбувається знайомство з деталями конструктора: колір, форма, назву і призначення. Звичайно, спочатку всі моделі і конструкції збирає дорослий. Поступово, після того, як буквально обмацати і розглянуті з усіх боків зібрані моделі, визначено, яка деталь для чого потрібна і куди прилаштовується, дитина приступає до створення власних моделей в міру своїх можливостей.Необхідно відзначити, що «LEGO» – матеріал використовується широко різними фахівцями: педагогами, логопедом, дефектологом, психологом. Навчання із застосуванням ігрових посібників дозволяє підвищити інтерес дітей.

      Важливим я вважаю і той факт, що конструктор розрахований на великі групи дітей, завдяки чому вони, «змушені» грати разом зі своїми рідними, спілкуватися, допомагати один одному, радіти успіхам інших. Діти отримують загальні враження, що зміцнює почуття «колективізму».

      Для педагогічної роботи в умовах дошкільного закладу – це не тільки гарне посібник для навчально-виховного процесу, але неоціненне засіб діагностики: в сприятливій атмосфері, під час повної віддачі грі, діти «розповідають про себе навіть те, що не хочуть».

      Під час гри виникає виняткова можливість спостерігати за їх мовними проявами та словниковим запасом, рівнем знань, за розвитком рухових рефлексів, технічного бачення і мислення, рис характеру, вольових якостей, типом сімейного середовища і виховання. Завдяки застосуванню конструктора «LEGO» з’явилася можливість ефективно моделювати і якщо треба, коригувати всі ці якості.

      Діти люблять займатися LEGO-конструюванням і з нетерпінням чекають нових ідей для гри.

Поради для батьків

Як навчити дитину читати за допомогою конструктора ЛЕГО?

Діти легко і з задоволенням вчаться граючи. Навіть зі складними, на перший погляд, завданнями діти швидко впораються, якщо побудувати такі заняття як гру. Ловіть ідею! Якщо приклеїти паперові листочки на деталі конструктор «ЛЕГО» і написати на них літери, дитина із задоволенням буде вчитися читати за допомогою таких «підручників».

Але і це ще не все! Такі веселі заняття допоможуть маленькому дошколярику і у вивченні іноземної мови (якщо батьки володіють іноземною мовою). Все що потрібно – наклеїти такі ж листочки і написати на них різні слова.

Запропонуйте дитині будувати вежі, щоб з деталей-слів виходили пропозиції. Така весела гра захопить дитину, і він легко запам’ятає правила порядку слів. Так вивчати іноземну мову буде цікавіше!

31.03.2020

Рекомендації батькам
щодо взаємин з дитиною із особливими потребами

Дитина із особливими потребами потребує постійної батьківської підтримки. Підпорядкувати таку дитину загальноприйнятим правилам поведінки в суспільстві неможливо, тому треба навчитися взаємодіяти і спілкуватися з нею.

  • Пам’ятайте, що дитина не винна в тому, що вона особлива. Особливості такої поведінки в кожному конкретному випадку зумовлені певними причинами: проблемами під час вагітності матері, ускладненням під час пологів, психосоціальними причинами (стиль виховання в сім’ї).
  • Усвідомте, що виховання та навчання дитини з особливими потебами– це довготривалий, складний процес, що потребує Вашого уміння, терпіння, знання.
  • Навчіться давати інструкції: вони повинні бути короткими, не більше 3-4 слів. В іншому разі дитина просто «виключиться» і не почує Вас.
  • У взаєминах з дитиною не допускайте «вседозволеності», інакше дитина буде маніпулювати Вами. Чітко визначіть і обговоріть з дитиною, що можна, а що не можна робити вдома, в дошкільному закладі.
  • Для підняття самооцінки, віри дитини в свої можливості – хваліть її за успіхи і досягнення, навіть самі незначні.
  • У повсякденному спілкуванні з дитиною із особливими потребами уникайте різких заперечень, тому що такі діти є імпульсивними і відразу ж відреагують на заборону непослухом або вербальною агресією. В цьому випадку треба говорити з дитиною спокійно і стримано, бажано дати можливість вибору для малюка.
    • Разом з дитиною визначте систему заохочень і покарань за хорошу і погану поведінку. Визначіть систему правил поведінки дитини в групі дошкільного закладу, вдома. Просіть дитину вголос промовляти ці правила.
    • Старанно, своєчасно виконуйте побажання і завдання педагогів. Не нехтуйте порадами педагогів щодо необхідності консультування та лікування у лікарів–фахівців.
    • Намагайтеся щоденно закріплювати завдання, по можливості, в ігровій формі. Допомагайте дитині, але не виконуйте завдання за неї.
    • Якщо дитина втомилася – дайте їй невеликий відпочинок, або займіть її іншою діяльністю.
    • Не вимагайте від дитини більше, ніж вона може.
  •             Корекція затримки психічного розвитку дітей потребує тривалої і систематичної роботи, яка охоплює всі види її діяльності. Через це дуже важливо, щоб корекційним завданням було підпорядковане не тільки заняття, а й режимні моменти, організація дозвілля дитини, де знайдуть корисне застосування різні розвиваючі ігри, відповідно до віку і можливостей дитини.Подібні розвиваючі ігри можна з успіхом проводити й вдома, тим самим підтримуючи навчальний потенціал дитини.Гра «Закрий!»Мета: вчити сприймати, порівнювати, виділяти предмети схожі та відмінні за формою.
    Матеріал: дві баночки контрастного розміру, маленькі та великі кульки (кришечки).
    Хід:
    Показати дитині дві баночки, вказати, що одна баночка велика, а друга – маленька. Потім продемонструвати маленькі і великі кульки. Великі кульки потрібно зібрати у велику баночку, а маленькі – в маленьку (показ). Після виконання завдання попросити закрити баночки відповідними кришечками.Гра «Де звучить?»Мета: розвиток зорової і слухової уваги, навичок орієнтування у просторі.
    Матеріал: будь-яка іграшка, яка створює звук.
    Хід: показати іграшку дитині. Поторохтіть іграшкою, щоб дитина звернула на неї увагу, а потім іграшка відводиться в сторону і знову торохтить. Дитина із закритими очима повинна вказати напрям звідки іде звук. Гра повторюється 2-3 рази.Гра «Хто як говорить?»Мета: спонукати дитину повторювати звуконаслідувальні слова.
    Матеріал: іграшки добре відомих дитині тварин або їх зображення.
    Хід: показати дитині по черзі іграшки, назвати їх. Запитати: Як говорить котик? (мяу-мяу ). Собака? (гав-гав) тощо.
  • Гра «Прищіпки»Мета: корекція дрібної моторики пальців.
    Матеріал: прищепки, аркуш картону/лінійка/мотузка, силуети одягу.
    Хід:
    Прищепки в грі використовуються як тренажер для пальчиків.
    Вирізати з паперу декілька силуетів різного одягу (кофтинка, спідниця, шкарпетки, сорочка та ін.).  Попросити дитину допомогти Вам розвісити білизну на мотузку за допомогою прищіпок.
  •  Якщо у Вас немає часу виготовити силуети – можна прищіпки чіпляти на міцний аркуш паперу чи широку лінійку.Гра «Оплески»Мета: розвиток фонематичного сприйняття.
    Хід: дитина має плеснути в долоні стільки разів, скільки предметів знаходиться на столі;
    Дорослий повільно ритмічно плескає в долоні – дитина повинна відтворити кількість оплесків.
    Примітка: спочатку кількість предметів та оплесків має не перевищувати 3. З часом кількість і темп оплесків збільшується.
  • а) Спочатку запропонує назвати, якого кольору кружок Ви даєте дає ляльці.
    б) Попросіть дитину дати ляльці червоний (зелений, синій…) кружок.
    в) Покажіть дитині червоний (зелений, синій…) кружок і попросіть її «Дай ляльці такий же самий кружок».Гра «Весела пташка»Мета: закріпити знання про розташування предметів в просторі; розуміння та вживання простих прийменників в, на, під, за.
    Матеріал: дві іграшки-пташки, іграшкові меблі (шафа, стіл, стілець).
    Хід:
    а) Дві пташки, Ваша і дитини, літають. Дитина повторює дії за Вами.
    б) Ви говорите, куди полетіла пташка – вгору, вниз, а дитина виконує дію.
    в) Дія навпаки: «А зараз пташка літатиме, а ти скажеш, куди вона полетіла».
    г) Запропонуйте заховати пташку за шафу, в шафу, посадити на стіл, стілець, під стілець і т. д.Виконання простих побутових інструкційМета: формувати здатність дитини розуміти часто використовувані в побуті слова, виконувати прості словесні інструкції.
    Хід:
    Розуміння дитиною цілісних словосполучень, які вона могла багато раз чути. Запропонувати їй виконати відповідні дії, наприклад:
    – поцілувати маму;
    – обійняти тата;
    – пограти в ладоньки;
    – закрити очі;Гра «Збери фігуру»Мета: Удосконалити вміння розташовувати предмети в спадаючому за величиною порядку; правильно називати деталі за величиною (великий, менший, найменший).
    Матеріал: вирізані з картону/паперу частини сніговика, ялинки.
    Хід:
    Розкласти перед дитиною деталі сніговика. Запропонувати зібрати його, починаючи з найбільшого круга.Гра «Подарунок ляльці»Мета: закріпити поняття про колір.
    Матеріал: лялька, кружки основних кольорів – білого, чорного, червоного, синього, жовтого, зеленого (по 2 шт.).
    Хід: – помахати ручкою;
    – узяти маму за руку і йти до столу і т. д.
    2) Закріпити назви знайомих іграшок. З’ясувати, чи може дитина показати частини свого тіла і частини тіла ляльки або іграшкової тварини:
    – Покажи зайчика, собачку, машину, ляльку.
    – Візьми ляльку.
    – Дай мені ляльку.
    – Покажи, де у ляльки голова. А де в тебе голівка?Гра «Де дзвенить дзвіночок?»Мета: орієнтування в просторі відносно себе.
    Матеріал: дзвіночок.
    Хід: попросити дитину закрити очі та відгадати, де дзвенить дзвіночок, називаючи напрям відносно себе (вгорі, внизу, попереду, позаду).

Вам може бути цікаво...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.