Рекомендації для педагогів: «Як підвищити стресостійкість?»
Стрес (від англ. stress – напруга, тиск) – неспецифічна реакція організму у відповідь на дуже сильну дію (подразник) зовні, яка перевищує норму, а також відповідна реакція нервової системи.
Стрес – дуже розповсюджене явище в сучасному світі, яке є шкідливим впливом на загальний стан здоров’я людини. Основою виникнення стресу в сучасних умовах життя є синдром розумово-емоційного напруження. Короткочасні емоції переважно не є шкідливими, лише тривалі впливи мають суттєве значення для виникнення нервового напруження. Фактори, що викликають стрес, називаються стресорами. На жаль, у освіті таких вистачає. При постійному виникненні стресових ситуацій формується синдром розумово-емоційного (нервового) перенапруження, який може перейти у хворобу, адже негативним психологічним впливом можна завдати багатьох фізичних вад. Сучасний технологічний процес, соціальні, політичні, екологічні умови життя людини нерідко призводять до виникнення синдрому розумово-емоційного напруження.
Фізіологічний стрес викликаний фізичними навантаженнями, високою температурою, затрудненим диханням.
Психологічний стрес:
- інформаційний стрес(виникає в ситуаціях інформаційного перевантаження, коли людина не справляється з завданням, не встигає прийняти рішення в заданому темпі)
- емоційний стрес (проявляється в ситуаціях загрози, небезпеки, самотності)
- комунікативний стрес (пов’язаний з реальними ситуаціями ділового спілкування; проявляється у підвищеній роздратованості, невмінні захиститись від комунікативної агресії.
Стадії стресу:
I – наростання напруги, втрата самоконтролю,
II – власне стрес, «вибух», спустошення та втома,
III – зниження напруги, повернення в себе, почуття вини.
Для того аби уникнути негативних наслідків стресу, слід розвивати стресостійкість, усвідомити можливі ситуації виникнення стресу та їх усунення.
Найбільше стресовим ситуаціям піддаються люди, які працюють в інтелектуальній сфері, оскільки саме розумове напруження стає причиною стресу.
Беззаперечно, професія педагога вимагає значного інтелектуального напруження з метою найкращого викладання освітнього матеріалу, яке, у свою чергу, може спричинити стресову ситуацію. Щодня, використовуючи свій розумовий та інтелектуальний потенціал, вихователь має вміти працювати з дітьми, зацікавити їх слухати, навчатись і засвоювати корисну інформацію. Так, це дуже непросто!
У закладі освіти багато чинників можуть викликати стрес педагога. А якщо до цього додати можливі домашні проблеми та й незадовільний рівень життя у країні, то взагалі складеться велика вірогідність отримати стрес…
Формування стресостійкості допоможе:
- подолати негативні наслідки стресових ситуацій,
- уберегти себе від дезінтеграції та різноманітних розладів,
- створити основу для внутрішньої гармонії, високої працездатності,
- визначити успішність своєї діяльності,
- головне, зберегти власне здоров’я.
Підвищити стресостійкість, зберегти позитивний психологічний стан і зміцнити власне здоров’я можливо за допомогою:
- релаксації (аутотренінг, медитація, сміхотерапія, кольоротерапія, ароматерапія, йога, творчі спроби самовираження),
- рекреації (фізкультура, дихальні вправи);
- катарсису (спілкування з близькими, домашніми тваринами, захоплення мистецтвом).
Це три основні шляхи до психічного, фізичного та духовного здоров`я особистості.
Сучасна наука також пропонує ряд методів підвищення стресостійкості:
- соціально-психологічний ресурс (позитивне соціальне оточення);
- психологічна освіченість і психологічна культура особистості;
- особистісні ресурси (активна мотивація подолання стресу, сила Я-концепції, самоповага, емоційно-вольові якості, позитивність і раціональність мислення, стан здоров’я та ставлення до нього як до самоцінності тощо);
- інформаційні та інструментальні ресурси (здатність контролювати ситуацію, здатність до адаптації, інтерактивні техніки змінювання себе та навколишнью ситуацію тощо);
- матеріальні ресурси (стабільність оплати праці, рівень матеріального доходу, безпека життя);
- характер і способи подолання стрес-ситуацій.
Отже, здоров’я може бути збережене та зміцнене тільки наполегливою працею над собою, звичкою до самодисципліни та самообмежень. Корисно побудувати власну програму збереження здоров’я та захисту від стресу.