Рекомендації від практичного психолога: «Як допомогти дітям та дорослим виробити стресостійкість?»

             Стресостійкість — здатність людини адекватно переносити напружену або нестандартну ситуацію, не занурюючись у стан стресу. У кожного з нас є власний запас сил, своя реактивність нервової системи, свій тип реакції на стрес.
            Стресостійкість — можливість реагувати на стрес дією та відновлюватися після нього.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

            1. Нам важливо не вберігати дітей від труднощів. Але створювати безпечні умови, в яких вони могли би, спираючись на сили дорослих, на ці труднощі дивитися.
           2. Коли дитина читає книжку, дивиться фільм чи мультик, розігрує ситуацію (доступну для її розуміння й витримування в цьому віці), то вона стикається зі складним досвідом, але в безпечних
умовах.
          3. Давати можливість дітям бачити й нести відповідальність за наслідки своїх дій.
          4. Давати дитині знання та розвивати навички емоційної компетенції. Щоби дитина могла усвідомити, що вона відчуває, назвати свою емоцію, розуміти, як її тіло реагує на різні емоції, яка потреба стоїть за кожною емоцією, як розрізняти емоції людини поруч.
          5. Розповідати про те, що таке емпатія, підтримувати емпатичну поведінку та створювати «емпатичу спільноту». Відчуття підтримки та співчуття — те, що стає однією з наших суперсил в екстремальних ситуаціях.