Використання нетрадиційних методів і прийомів у роботі з фізичного виховання дошкільників

                                                   

Як дитина бігає і грається, то їй здоров’я усміхається. (Народна мудрість)

Рухова активність дітей дошкільного віку є природною біологічною потребою, оскільки ступінь задоволення якої багато в чому визначає подальший функціональний і структурний розвиток дитячого організму. Не випадково Е. Арнін вважав високу рухову діяльність дитини цього віку «її природною стихією”.

«Рух, – як писав академік І. Павлов, – головний прояв життя. Діяльність внутрішніх органів спрямована на забезпечення роботи м’язів, а тренування м’язів є одночасно й удосконаленням функцій інших органів і систем».

Рухова активність дитини поліпшує її самопочуття і загальну активність. Вона є вагомим засобом для підтримання ваги, її зменшення, активізує обмін речовин, зміцнює серцевий м’яз, стимулює імунну систему, знижує негативний вплив стресів, покращує координацію рухів.

Однією із актуальних проблем фізичного виховання дітей дошкільного віку є створення умов для оптимальної рухової активності. Рухова активність дитини зумовлена запропонованим руховим режимом у дошкільному закладі, тому для активізації рухового режиму потрібно створити необхідні умови, що задовольняють потреби дітей у русі.

Загальне фізичне здоров’я і низька ймовірність розвитку захворювань зв’язані з корисними для здоров’я фізичними вправами. Наскільки ефективно і якісно буде відбуватися фізичне виховання тіла дитини у різних вікових групах, настільки більше можливості буде провести її у доросле життя із нормальним фізичним здоров’ям, адже дитинство без фізичного руху – хворе доросле життя.

Коли у кожного члена суспільства будуть сформовані навички здорового способу життя, коли людина з раннього віку навчається контролювати свій фізичний стан і раціонально поводиться за конкретних життєвих умов, виробляє усвідомлене негативне ставлення до шкідливих звичок.

Формувати здоровий спосіб у людини необхідно починаючи з раннього віку. Виконувати це завдання покликані сім’я та дошкільний заклад.

Вчені довели, що фізичні вправи зміцнюють м’язи, кістки дитячого організму, позитивно впливають на діяльність всіх внутрішніх органів, особливо серця і легень.

Завдяки регулярним заняттям фізкультурою у дитини значно збільшується обсяг легень, дихання стає більш глибшим, отже збільшується кількість кисню, що входить до організму. Це – запорука повноцінного кровообігу.

Зважаючи на особливості дошкільного періоду життя, роботу з дітьми у закладі необхідно будувати так, щоб вони не тільки вправлялися, активно відпочивали, одержували фізичні навантаження, але й полюбили фізичну культуру і спорт, щоб у них виникла потреба виконувати фізичні вправи систематично.

Тому використовується різні форми роботи з фізичного виховання: ранкова гімнастика, фізкультурні заняття, фізкультурні розваги, спортивні свята, рухливі ігри. Будується на сюжетній та  ігровій основі.

Щоб діти зранку отримали заряд бадьорості, ранкову гімнастику проводять з добором різноманітних цікавих ігрових, доступних фізичних вправ, використовуючи сюжет, ігрові дії.

Ранкова гімнастика перетворюється на цікаву прогулянку лісом, зустріч з різними тваринами, казковими героями. Наявність мотиву діяльності (допоможемо мавпочці зірвати банани (підстрибування до предмета), поплаваємо у морі разом з дельфінами (пролізання від дугою), спонукають дітей виконувати рухи правильно, проявляти цілеспрямованість. Комплекси вправ ранкової гімнастики використовує з різними предметами: м’ячами, обручами, палицями,тощо.

Під час фізкультурних занять та ранкової гімнастики  використовується вправи для розвитку дрібних м’язів рук, ніг, профілактики плоскостопості, імітаційну ходьбу, ходьбу по «доріжці здоров’я».

Практика показує, що найбільш вразливим місцем в галузі фізичного виховання дошкільників є розвиток самостійності. Діти повинні освоїти і правильно виконувати вивчені в кожній віковій групі руху .Педагогові необхідно формувати у дітей здатність самостійно оцінювати якість виконання рухів товаришів та своїх власних. На таких заняттях треба не тільки проявити інтерес і у вільній діяльності використати набутий руховий досвід, але і творчо розвинути його, внести своє. На самостійних заняттях діти часто виявляються з абсолютно несподіваного боку.

Тому ще хочеться сказати, що головний показник вдало проведеного заняття – усміхнені обличчя дітей, що виходять із спортивного залу.