Консультація для батьків та вихователів: «Стоп насильству!»

         Чому дитина б’ється з батьками, братами і сестрами, однолітками? Рано чи пізно це питання стає актуальним для батьків та педагогів… 
Маленька людина пізнає навколишній світ всіма органами почуттів, і тактильні відчуття дають йому дуже багато інформації. Дотики батьків і різних предметів формують поняття про теплому і холодному, колючому і м’якому, гладкому і шорсткому…
До певного моменту малюк є як би приймачем інформації, а потім вчиться і сам надавати різні впливу на навколишні предмети і людей.
Він починає плескати, щипати, стискати, погладжувати. І ось тут важливо показати йому різну реакцію на приємні його дії і не дуже. Дитина в рік б’ється просто тому, що ще не знає, що це бійка. Необхідно м’яко дати зрозуміти йому, що вам неприємно, і так робити не можна.
Буває, звичайно, що дитина в 1 рік б’ється цілком усвідомлено. Тут вже треба подумати, чому він хоче зробити вам боляче? У певний період становлення дитячої психіки починає формуватись агресивність.
На наступному етапі він навчиться її приборкувати, але тільки в тому випадку, якщо батьки поведуть себе правильно. Малюк повинен чітко побачити зв’язок – якщо він б’ється, мама сердиться, ображається і віддаляється від нього.
          Якщо малюк 2 років б’ється, це повинно насторожити батьків. Причини можуть бути найрізноманітніші, але найбільш вірогідні наступні:
          – проблеми зі здоров’ям – дитину щось турбує, але він настільки звик до цього, що не скаржиться, проте дає вихід емоціям за допомогою бійки;
         – сімейні конфлікти;
         – індивідуальні властивості характеру – запальність, нетерплячість;
         – ревнощі до молодшого дитини в сім’ї або вітчиму;
         – поведінка мами, якщо вона вихлюпує на малюка невдоволення своїм життям;
         – неправильне виховання – дитина намагається взяти на себе роль головного, якщо батьки не ставлять його на місце;
         – занадто суворі покарання;
         – надмірна опіка.

         Як відучити дитину від бійок у дитячому садку?
Якщо дитина в 3 роки б’ється в саду або на дитячому майданчику, батьки і вихователі повинні проявити терпіння і наполегливість, щоб навчити малюка спілкуватися з іншими дітьми. Як раз в цьому віці формується соціальність, світ дитини розширюється і виходить за межі сім’ї.
Інтереси малюка вже стикаються з інтересами оточуючих, йому може сподобатися чужа іграшка, він може почати ревнувати симпатичну виховательку до інших дітей чи захоче боротися за місце в пісочниці, гойдалки.
          Коли малюк б’ється, що робити – доводиться вирішувати на місці в залежності від конкретних обставин.
      1. Іноді дроослим доводиться весь час бути напоготові, щоб перехопити ручку малюка, готового вдарити суперника.
      2. Постарайтеся переключити увагу забіяки на інші іграшки та розваги. Якщо ж це не вдається і малюк починає скандалити, а тим більше, якщо він впадає в істерику, негайно заберіть його додому і не відновлюйте прогулянку, поки він повністю не заспокоїться, поки ви не поясните йому доброзичливо, але твердо, ніж він був не правий.
       3. Ну і нарешті, якщо б’ється п’ятирічна дитина з однолітками, незважаючи на всі ваші зусилля. Продовжуйте пояснювати йому, чому не можна вести себе агресивно. І обов’язково зверніть увагу на власну поведінку і стосунки в сім’ї – найчастіше причина забіякуватості малюка криється саме тут.

ЯК ДОПОМОГТИ ДИТИНІ ВПОРАТИСЯ З АГРЕСІЄЮ?

          Часто маленькі діти, коли зляться, самі не розуміють, що з ними відбувається. Це важливо їм пояснювати. Наприклад, “Ти злишся на Ваню, так як він узяв пограти твою машинку, не запитавши у тебе дозволу” або “Ти злишся на тата, так як він не дозволяє тобі грати за комп’ютером”.
Поспівчувайте йому: “Звичайно, це неприємно. Я тебе розумію”, “На твоєму місці я б теж сердилася (була незадоволена), якби мою річ взяли без дозволу”.
Чим менше дитина, тим менше вона усвідомлює, що вона робить в пориві гніву. Як правило, діти не розуміють, що роблять боляче іншим, коли б’ються. І це необхідно пояснити дитині її мовою, враховуючи її вік. До того ж діти ще не вміють контролювати свою злість. До речі, а ви вмієте? Спонукайте дитину розповідати вам про свої почуття.
          1. Навчіть її озвучувати свої почуття “я – повідомлення”, наприклад, “я розлютився, так як ти зламав мій телефон”, “Мені неприємно, коли мої речі беруть без дозволу”. Таким чином, ви вчите її виражати злість словами, а не дією. Звичайно, самі теж висловлюйте свої почуття “я – повідомлення”. “Мені неприємно, що ти розкидав всі речі”.
           2. Покажіть різні способи вираження злості: потопати, поплескати в долоні, бгати і рвати папір, різати ножицями, кидати м’які м’ячики.
           3.  Для хлопчиків корисні ігри у “війну”, в сміливих і сильних героїв з казок, мультфільмів, фільмів, які відстоюють справедливість і добро, у бої з драконом, Змієм Гориничем, Кощієм Безсмертним, в яких ваш син виступить хоробрим героєм і переможцем зла. В таких іграх добро завжди має перемагати. Купуйте воєнні іграшки синові: танки, пістолети, мечі. З допомогою них він також зможе виплеснути свою агресію.
           4. Виплеснути злість можна і в рольових іграх, де є “агресор” і “жертва”, припустимо, “кішка з собакою”, “кішки-мишки”, “вовк (лисиця) і заєць”. Важливо: в таких іграх мінятися місцями, щоб дитина побував і в тій, і в іншій ролі, і будь-яка гра повинна закінчуватися добре, на перемир’я. У рольових іграх необхідно показати дитині можливі наслідки агресії і навчити інших, миролюбним способів вирішення конфлікту. Звичайно, спочатку Ви самі повинні їм навчитися.
           5. Направте його агресію в інше русло, припустимо, виплеснути злість він може на заняттях спортом. Можна повісити в будинку боксерську грушу. Відреагувати злість можна і у всіх іграх, де є можливість для удару, стусана: це все прості ігри з м’ячем, футбол, хокей, бадментон, теніс, баскетбол, природно, всі види боротьби. Навіть найпростіша зарядка допоможе зняти напругу.
           6. На прогулянках спонукайте дитину більше рухатися, бігати, стрибати. Обов’язково танцюйте з дитиною. Дивіться з дитиною добрі передачі, мультфільми і фільми, читайте казки, в яких добро перемагає зло. Обмежуйте від мультфільмів та фільмів, де демонструється насильство.
           7. Співайте і слухайте добрі, життєрадісні пісні. Програвайте з допомогою іграшок сценки з казок і мультфільмів, з життя дитини (не називаючи імен), розіграйте різні способи дозволу конфліктів. Попросіть дитину придумати нові способи вирішення ситуації мирним шляхом. Наприклад, сцену в пісочниці можна розіграти на прикладі двох зайчиків. Один взяв іграшку в іншого. Що робити в такій ситуації? Наприклад, грати цією іграшкою разом, удвох або по черзі.